Орфографічний словник української мови. 2005.
утирати — I (втира/ти), а/ю, а/єш, недок., уте/рти (вте/рти), утру/, утре/ш, док., перех. 1) Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). 2) Робити що небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього. Утерти… … Український тлумачний словник
утиратися — I (втира/тися), а/юся, а/єшся, недок., уте/ртися (вте/ртися), утру/ся, утре/шся, док. 1) Утирати своє обличчя, тіло. 2) Виїжджуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях). 3) тільки недок. Пас. до утирати I 1 4). II див. втиратися I … Український тлумачний словник
втирати — I (утира/ти), а/ю, а/єш, недок., вте/рти (уте/рти), втру, втреш, док., перех., у що. Розмазуючи, розтираючи негусту речовину по поверхні, змушувати її просочуватися в середину чогось. II див. утирати I … Український тлумачний словник
утерти — I див. утирати I. II див. втирати I … Український тлумачний словник
утирання — I (втира/ння), я, с. Дія за знач. утирати I. II див. втирання … Український тлумачний словник
втиратися — 1 дієслово недоконаного виду проникати в середину чогось під час натирання втиратися 2 дієслово недоконаного виду утирати обличчя, тіло … Орфографічний словник української мови
повтиратися — 1 дієслово доконаного виду входити в середину під час натирання про багато чого небудь повтиратися 2 дієслово доконаного виду утирати обличчя, тіло про багатьох … Орфографічний словник української мови
утиратися — 1 дієслово недоконаного виду утирати обличчя, тіло утиратися 2 дієслово недоконаного виду входити в середину під час натирання … Орфографічний словник української мови
